Фізіологічна роль
Основну функцію кобальту пов'язують з його участю в фіксації атмосферного азоту в бульбах бобових і небобових рослин. З кореневих бульбочок був ізольований коензим кобаламин (вітамін В12 і його деріванти). Доведено необхідність даного металу для багатьох мікроорганізмів, які фіксують азот. У коензима кобаламина міститься Со (III) як металлокомпонент. Він хелатований чотирма атомами азоту в центрі порфіринової структури, яка за будовою нагадує гем заліза.
Відомі три кобальт-залежні ферменти:
метіонінсинтаза - учасник синтезу метіоніну, пригнічення якого веде до зниження утворення білка і зменшення бактероїдів в розмірі.
рибонуклеотидредуктаза - каталізатор відновлення рибонуклеотидів до дезоксирибонуклеотидів, тобто вона залучена в синтез ДНК і поділ клітин.
метілмалоніл-коензим А-мутази - фермент включений в синтез гема бактероїдів.
Таким чином, під впливом кобальту стимулюється розвиток рослинних тканин, що містять бактероїди, збільшується кількість рибосом як в рослинній, так і в бактероіднії клітині, підвищується рухливість бактероидів в бульбах бобових рослин
Участь кобальту в житті вищих рослин, які не здатні до фіксації азоту, специфічне чи непряме. Метал стимулює клітинну репродукцію листя шляхом збільшення товщини і об'єму мезофілу в листі, розмірів і числа клітин стовбчатї і губчастої паренхіми листа
Встановлено вплив кобальту на формування і функціонування фотосинтетичного апарату рослин шляхом концентрації мітохондрій та пігментів в листі. Це пов'язано зі зростанням обсягів пластидного апарату за рахунок зростання органел
Вплив дефіциту кобальту на життєдіяльність вищих рослин вивчено недостатньо. Однак встановлено, що при повному очищенні живильного середовища від даного елемента бобові рослини проявляють ознаки азотного голодування. Подібна залежність встановлена для сої, люцерни. Так само реагувала на нестачу кобальту конюшина.
Дефіцит елемента в трав'янистої рослинності важливий з точки зору необхідності його для пасовищних тварин. Визначено, що при вмісту кобальту в ґрунтах менше 5 мг/кг спостерігається його дефіцит в трав'янистої рослинності. Це перешкоджає нормальному розвитку тварин. Критичний рівень вмісту кобальту, необхідного для успішного розвитку тварин, визначають в 0,08-0,10 мг / кг сухої маси рослин.
При нестачі кобальту у тварин розвиваються ознаки авітамінозу, сповільнюється утворення гемоглобіну, нуклеїнових кислот, білків, спостерігається ендемічний зоб.
Симптоми дефіциту. Зовнішні прояви нестачі кобальту аналогічні симптомам дефіциту азоту. Це хлороз листя, уповільнення росту рослин, короткий цикл розвитку.
Чутливі до дефіциту культури: квасоля, горох, конюшина, люцерна.
Рослина з симптомами дефіциту кобальту.
1. Битюцкий Н.П. Микроэлементы и растение. Учебное пособие. – СПб.: Издательство Санкт-петербургского университета, 1999. – 232 с.
2. Каталымов М.В. Микроэлементы и микроудобрения.– М.: Издательство «Химия», 1965.– 332 с.
3. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях: Перевод с англиского.– М.: Мир, 1989.– 439 с., ил.
4. Петров Б.А., Селиверстов Н.Ф. Минеральное питание растений. Справочное пособие для студентов и огородников. Екатеринбург, 1998. 79 с.
Фото: Ernahrungsstorungen bei Kulturpflanzen in Farbbildern. Von Prof. Dr. sc. agr. Werner Bergmann.- VEB Gustav Fischer Verlag Jena, 1976 (Джерело: http://www.landart.ru/03-uhod/c-bergman/03c000.htm)
