Соя - культура найбільш вимоглива до внесення мікроелементів, ніж більшість польових культур, тому позакореневе внесення мікроелементних комплексів вкрай необхідне. Соя найбільш чутлива до нестичі кобальту та молібдену. Кобальт необхідний бобовим рослинам, оскільки бере участь у процесі фіксації атмосферного азоту, входить до складу кобаломіну (вітамін В12), який синтезується бактеріями в бульбочках бобових рослин, а також до складу ферментів азотфіксуючих організмів, що беруть участь в синтезі метіоніну, ДНК і поділі клітин бактерій. Кобальт впливає також на функціонування фотосинтетичного апарату, синтез білка.

Володіючи біологічною здатністю фіксації атмосферного азоту, соя відчуває гостру потребу в молібдені, який покращує азотний обмін у рослинах, бере участь в утворенні білка, процесі азотфіксації, редукції нітратного азоту в рослинах, окислювально-відновних процесах, синтезі хлорофілу і вітамінів.

При його нестачі різко знижує, а іноді й повністю виключає можливість азотфіксації, в тканинах накопичується велика кількість нітратів і порушується нормальний обмін речовин рослин.

Це призводить до зниження врожаю як в кількісному, так і у якісному вигляді.